ПЕРЕДВІК, КУ,
Передвік, ку, м. Предвѣчность. Він почує і смирить їх яко царь із передвіку. К. Псал. 128.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 116.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПЕРЕДВІРОК, РКУ, →← ПЕРЕДАЧА, ЧІ,